Про те, що перебіг війни насамперед залежить від постачання західного озброєння, вже відкрито заявив Президент України Володимир Зеленський. Тож ілюзій ні у кого не залишилось: визначальним фактором є не мотивація українських солдат (хоча і це важливо) або дотримання натівських стандартів, а саме американська підтримка. На фоні риторики, яку веде кандидат на вʼїзд в Білий дім, це зізнання прозвучало тривожно для всіх українців. Проте, чи варто боятися справжньої байдужості до Києва з боку Дональда Трампа в разі його обрання?
З цього приводу дуже чітко і інформативно висловився колишній премʼєр Великої Британії Борис Джонсон. Він запевнив, що подібні страхи однозначно перебільшені. І, розбираючи ситуацію, з ним важко не погодитись.
Зараз триває період, коли кандидати гучними заявами завойовують майбутній електорат. Найкраще працює методика, коли гучно критикується нинішня влада і її дії: це завжди дає ілюзію, що новий Президент виправить всі помилки та недоліки колишнього. При цьому цілою командою високооплачуваних спеціалістів ретельно аналізується настрій громадян, враховуються їх претензії і очікування від наступника.Саме цим факторам, як правило, і приділяється найбільше уваги в промовах кандидата.
Зараз американці, як і багато людей у світі, схильні бачити в російсько-українському конфлікті причину кризи і конкретно погіршення власного рівня життя. Цьому сприяє і загальна втома від теми, і російська пропаганда, яка працює майже без виключення в усіх країнах світу. І якщо врахувати ті суми, що виділяються з бюджету “світової бензоколонки” на цю сферу, то можна зрозуміти обсяги роботи.
Отже, американці хочуть, щоб на зброю Україні більше не виділялися кошти. Значить, про це треба постійно говорити! Що і робить Трамп. Розповідати про те, що політики не завжди (а точніше, майже ніколи) не дотримуються передвиборчих обіцянок, мабуть, не треба. Наприклад, одним із наративів, який привів до перемоги нинішнього Президента України Зеленського, полягав у тому, що він за лічені дні зможе припинити війну, яка на той час точилася вже пʼять років. І який результат? Отож бо.
А реальність полягає в тому, що будь-який Президент США не може дозволити Росії перемогти в Україні, бо це йде врозріз з американськими державними інтересами. Тому передвиборчі обіцянки - це одне, а реальні дії - зовсім інше.
І щоб зрозуміти, як налаштований Трамп до України, можна просто переглянутийого контекстні дії, а вони такі:
Тому треба памʼятати, що на шляху до влади кандидати робитимуть різні заяви - гучні і скандальні, але завжди треба памʼятати, що їх мета - галочка в бюлетені. А після цього починається зовсім новий етап.