Вже не вірили: Україна ввійде в НАТО

Про те, що Україну все-таки бачать членом Альянсу, стало відомо зі спільної пресконференції держсекретаря США Блінкена і генсекретаря НАТО Столтенберга. Вони повідомили ту інформацію, яку так ждали українці: країну готові прийняти в Блок.

Найбільше зусиль, щоб зрушити це питання з мертвої точки, прикладали в перші місяці повномасштабного вторгнення. Аж до того часу, поки Президент Зеленський не поставив в цьому питаннs крапку, повідомивши, що Альянс не готовий прийняти Україну до себе.

Позитивна динаміка

Протягом двох років ця тема обговорювалась виключно в кулуарах, але зараз вперше прозвучала заява настільки високопоставлених осіб, які виразили позитивну думку. Що ж такого прозвучало в їх промовах?

  1. По-перше, названочас Х - це липневий саміт НАТО. Він стане найвизначнішим з часів Холодної війни (повернення якої можна сміливо констатувати).
  2. По-друге, головними питаннями під час цього заходу будуть адаптація Блоку до нової ситуації і збройна допомога Києву. Але цього разу Україна буде не стороннім спостерігачем за життям Альянсу, а його інтегральною частиною, в якій планується відкриття потужностей виробництва зброї, що забезпечуватиме і НАТО в тому числі.

Членство в Блоці значно спростило б багато технічних і юридичних процесів, повʼязаних з виробництвом такої продукції, що дедалі частіше промовляють ключові особи, які відповідають за безпекову доктрину.

Головні проблеми

Попри оптимістичні заяви слід усвідомлювати і те, що слова - це слова, а дії - це дії. Не зникла низка проблем, яку чітко бачить українська влада:

Тому радше варто розглядати такі сигнали в якості того, що шлях в НАТО для України не відрізаний, а не як гарантію членства в майбутньому.

Чи можливо?

За останні два роки підхід до прийому нових членів в Альянс прискорився, як ніколи раніше. Те, як зробили це Фінляндія і Швеція, дає надію. Розвʼязана Путіним війна проти України як метод стримання розширення НАТО стала суцільною поразкою, адже зараз Альянс розширюється, як ніколи раніше.

Головне, що посадовці не розглядають ситуацію в Україні як регіональну загрозу, вона насправді є глобальною для безпеки Європи як мінімум і для геополітичної ситуації в цілому. А чи принесе це позитивні плоди, побачимо вже в липні під час саміту у Вашингтоні. Робота над тим, щоб там прозвучали вирішальні слова, триває вже зараз.