Гейдельберський інститут дослідження конфліктів надав цікавий звіт, в якому описує основні типи сучасних конфліктів, що намагаються розвʼязати насильницьким шляхом. Розглядаючи ці дані, стає більш зрозуміло, чому виникла війна в Україні і чого чекати далі.
Згідно з цим звітом основні причини розподіляють натри великі групи:
Спеціалісти підкреслюють, що практично у 100% випадків це сукупність причин, проте завжди якась з них виступає на перший план. У випадку нападу Росії на Україну безумовно йдеться про ресурси, а вже потім - про ідеологію і розподіл сфер впливу, хоч Кремль з усіх сил намагається представити все навпаки.
Проте, більшість аналітиків вважають, що ця війна - лише початок, за яким послідують наступні, адже всі фактори свідчать про вступ в еру великої геополітичної боротьби за ресурси. В ній передбачається три великі напрямки:
Стратегічне протистояння полягає в стримуванні Заходом китайського розвитку у виробництві чіпів, куди входить і поставка різних сировинних товарів. Для цього вводять обмеження з боку США. Відповіддю з боку Китаю стали обмеження на постачання в західні країни китайських галію і германію, які використовуються для оптоволокна і оптики. 90% цієї сировини зараз йде саме з Китаю. Також звідси походить 60% світового літію і 65% кобальту. Всі ці елементи - надважливі для сучасної економіки. На фоні цього розгортається додаткове поле боротьби за регіони, де є їх запаси, а це - Африка та Центральна Америка.
Ціла низка західних країн вже розпочала розробку перспективних африканських родовищ. За кілька днів до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС запустили багатомільйонну програму розвитку африканських держав з акцентом на видобувній галузі. Проте, війна з Україною змусила перенаправити фінанси на допомогу Києва. Але це не зупинило візити провідних європейських лідерів у країни цього континента. Особливу зацікавленість проявляють Франція і Німеччина, причому йдеться не лише про уран, але і про нафту та газ.
Ще один ресурс, що має вагу, - графіт, він необхідний для літієвих батарей. Тут знову-таки суперниками стали Китай та США. Пекін - перший в світі по обсягам видобутку графіту, але на другому і третьому місці йдуть Мозамбік і Мадагаскар. Тому боротьба за контроль над цими родовищами для США дорівнює незалежності у поставках графіту від Китаю.
Всі цікаві з точки зору ресурсного протистояння регіони розташовані не лише в Африці. Це і Казахстан та Узбекістан з їх запасами рідкоземельних металів, і Таджикистан, Киргизстан та Туркменістан, і ще кілька інших земель. Саме тому боротьба за ресурси майбутнього виробництва лише розгорається.