Ще кілька років тому такі заяви виглядали абсурдними, та і зараз багато хто вважає подібну риторику намаганням маніпулювати західними партнерами. Давайте більш детально розберемось, чи може це відповідати дійсності?
На перший погляд здається, що НАТО і Російську Федерацію в плані обороноздатності не можна навіть порівнювати, а в плані здатності до нападу - і поготів, адже Росія вже досить сильно виснажена війною в Україні. Проте, перш ніж зробити висновок, треба розглянути факти, а не керуватися емоціями і бажаннями.
Попри впевненість європейців, що вони надійно захищені від східної агресії,факти свідчать про таке:
Тому непереможна армія блоку НАТО у порівнянні з російською дещо втрачає свою велич.
Тут готувалися до війни завчасно, але, як виявилося, серйозно прорахувалися з її термінами. Попри це, підготовка до ще масштабніших дій триває небаченими темпами.
В Росії ми спостерігаємо наступне:
Але найголовніше те, що російські військовослужбовці за останні два роки пройшли бойове згуртування, напрацювали систему управління підрозділами і боєм. В той самий час натівці - здебільшого теоретики, які систематично проводять навчання в невеликих масштабах (порівняно з масштабами війни в Україні).
До того ж Кремль має підтримку таких країн, як Північна Корея, де військова галузь є пріоритетною. Вона вже поставила Росії 1 млн снарядів. Також в цьому приймає участь Китай, і очевидно, що це партнерство тільки масштабуватиметься.
Все це разом вказало на помилку Путіна в його прорахунках. По наявним даним (які не підтверджено на 100%) він планував напад на одну з країн НАТО ще у 2019 році. Це мусив бути настільки блискавичний бліцкриг, що 5-ту статтю Колективної оборони НАТО не встигли б застосувати через обовʼязкову бюрократичну тяганину. До моменту, коли її впровадили б, все скінчилось. Однак, плани змінились на агресію щодо України. Проте треба усвідомили, що зміна плану - це не відмова від нього.
Вищесказане не означає, що “всепропало”. Аналіз поточної ситуації проводять постійно як країни НАТО, так і Росія. Все залежить від того, як далі обидві сторони поводяться з отриманими даними - відкладають їх на полицю чи одразу переходять до активних дій.