Шукати на сайті
результатів знайдено
Результатів пошуку не знайдено
Останні півроку все частіше постає питання про те, як відобразиться на Україні можливий прихід до влади в США Дональда Трампа, який не вважає підтримку Києва першочерговим завданням його країни. Це означало б досить різку зміну зовнішньополітичного курсу країни в багатьох моментах. Давайте розберемось, чи можлива насправді така радикальна зміна.
Побоювання виникли небезпідставно: у промовах Трампа дійсно часто йдеться про те, що США повинно менше надавати допомоги Україні, а натомість зосередитись на своїй безпековій політиці. Чим викликані такі промови?
Боротьба за електорат - це аналог рекламної кампанії, яка намагається продати якийсь продукт. Спочатку треба зрозуміти, чого хочуть люди, а потім розповісти, що ви продасте їм те, чого не вистачає для щастя. Так само і в політиці. Зараз серед великого відсотку американців присутні настрої втоми від війни, яку називають чужою. Вони прагнуть підвищення рівня життя всередині країни, а не боротьби за справедливість у всьому світі.
Команда Трампа про це чудово знає, адже щодо цого постійно проводяться моніторингові дослідження, щоб розуміти, що саме треба пропонувати виборцям в своїй програмі. Саме тому заяви про переключення фактору уваги з допомоги Києву на вирішення питань міграційної кризи - прямий шлях в президентське крісло. Але обіцяти - це одне, а виконувати свої обіцянки після обіймання посади - річ зовсім інша, як це постійно відбувається в політиці. І чи стане Трамп притримуватися того, що обіцяє зараз, питання дуже делікатне.
Фінансова допомога Україні з боку США - не рука допомоги нужденному і не встановлення справедливості, як часто намагаються пояснити народу. Насправді, це втримання сфер впливу у світовій політиці і зберігання балансу та дипломатичних відносин між країнами-партнерами. Саме тому припинення або значне зменшення допомоги Києву означало б відверту капітуляцію Вашингтону перед тоталітарними режимами. І навряд чи таку позицію виправдало б навіть саме населення США, адже протистояння США-Росія триває десятиріччями, з цією позицією виросло не одне покоління американців.
Демонстрація сили своєї країни - те, що давно стало тут національною ідеєю. Боротьба за демократію - теж. Це зрозуміло будь-якому пересічному американцю. А будь-якому політику зрозуміло, що відмовитись від підтримки України для Білого дому означає послаблення всіх напрацьованих за десятиліття геополітичних позицій.
Але, здається, Європа припускає, що така ймовірність дійсно існує, і слова Трампа - не пустозвонство. Саме тому після того, як фінансовий проект наприкінці грудня конгресменами так і не було прийнято, з боку європейських політиків послідувала ціла низка фінансових, політичних і військових ініціатив щодо України. Якби у них була інформація про те, що США ось-ось владнають це питання, навряд чи пішла б така потужна підтримка. Це може свідчити про те, що в Євросоюзі вірять: Америка може реально змінити свій курс.