Шукати на сайті
результатів знайдено
Результатів пошуку не знайдено
Останніми днями увага спільноти в Україні і за її межами прикута до можливої пыдозри генералу Наєву з приводу здачі Півдня в перші дні війни. Насправді для таких чуток є підстави, бо подібні справи вимагають масштабного опрацювання, в ході чого залучається багато людей. Певна частина тих, хто приймає участь в роботі, не зберігає повного мовчання, інформацію “зливають” своїми каналами.
Джерелом інформації про підозру Наєву є не одна інституція, аодразу три:
Та головна проблема полягає не у витоці інформації (хоч і цей фактор ігнорувати не можна), а в тому, що далі очікується ще низка не менш бурхливих справ.
Підозра Наєву - це лиш перший етап, а далі плануються замовні кримінальні провадження ще двум ключовим персонам в обороні: це генерал Соколов - заступник командира Оперативного командування “Південь” і Залужний - Головнокомандувач Збройних сил. Декотрі джерела повідомляють, що на даний момент вже підготовлено експертизу в КНДІСЕ.
Виникає логічне питання: кому це треба? Хто зацікавлений в такому розвитку подій? Відповідь треба шукати в ієрархії. ДБР працює на замовлення Офісу Президента, отже, без відома Банкової таку справу не ініціювали б.
Якщо вірити цій інформації, то все виглядає так: апарат Президента готує “винних” у провалі на Північному і Південному напрямках, а також. Питання про те, хто винен в російській окупації, яка відбулася так легко, а автоматично - і в смертях десятків тисяч захисників, постане з новою силою після закінчення бойових дій. Сказати, що це питання непопулярне і незручне - не сказати нічого. Тому завчасна підготовка відповідей на нього цілком логічна.
План дуже ризикований, адже підтримка Залужного вже багато місяців бʼє будь-які рейтинги, і військовослужбовці будуть обурені. Але від рішучих дій їх втримає необхідність залишатися на позиціях, що є гарантією відсутності бунтів та мітингів. Наявність ворога в країні - такий собі козир сучасної влади, який можна використати на свою користь.
Таким же чином можна було б нейтралізувати Залужного як основного конкурента на майбутніх виборах. А натомість поставити на чолі армії якогось “ручного” генерала на зразок Сирського.
Але є ще одна - і досить розумна - думка. Деякі аналітики вважають, що ця буря - наслідок дії російських спецслужб, які розхитують ситуацію всередині України. Ще навесні зʼявилася інформація про те, що Росія прикладе максимум зусиль, щоб створити ілюзію розколу влади в Україні, і конкретно - між Зеленським і Залужним. А український народ активно підхоплює дезінформацію, розповсюджену власними медіа в погоні за високими рейтингами.