Як санкції сприяють війні: ЄС закупив в Росії сировини на 13,7 млрд євро

Євросоюз активно використовує нікель та титан, на які у світі існує великий дефіцит. Власником значних запасів цієї сировини є Росія. Економісти застерігають: введення санкцій може дати зворотній ефект - не послабити російську економіку, а викликати стрибок цін на ці мінеральні ресурси, що дасть змогу РФ заробити ще більше.

Російський титан активно використовується в ЄС для:

• електроніки;
• сонячних панелей;
• елекромобілів;
• аерокосмічної галузі;
• оборонної промисловості тощо.

Доти, поки в світі спостерігається глобальний дефіцит, замінити поставки сировиною з інших країн не вдається. Якщо врахувати, що її відносять до категорії “критично важливих позицій”, то стає зрозуміло, наскільки серйозна проблема постала.

Що спонсоруємо?

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС закупили в РФ нікелю та титану на 13,7 млрд євро. Оскільки всі сфери, де використовується така сировина, активно розвиваються, то необхідність в цих мінералах дуже швидко збільшується. Так як з кожним роком військові видатки російського бюджету на оборонну галузь збільшуються, стає зрозуміло, в чому полягає корінь незадоволення ситуацією, що склалася, серед світової політичної еліти.

Щоб якось протистояти викликам часу, в деяких країнах ведуть дослідження нових майданчиків видобутку. Також постійно продовжуються пошуки нових технологій, які стануть альтернативою тих, що зараз має в розпорядженні людство. Однак, на обох цих напрямках значних успіхів поки що немає.

Війна чи гроші

Обʼєднаний дослідницький центр при Єврокомісії повідомив: дохід від продажу російської сировини отримують компанії, повʼязані з Кремлем. Сума 13,7 млрд євро чимала, вона становить, наприклад, значну частину бюджету Росії на 2023 рік. Але з санкцій ці мінерали виключили через те, що альтернативні варіанти або дорогі, або малі за обсягами.

Доходи від продажу такої сировини йдуть не лише в бюджет РФ, але і в приватні компанії, такі як:

• “ВСПМО-Ависма” - найбільший світовий виробник титану, власник якої - наближений до Путіна олігарх Чемезов;
• “Норникель” - найбільший світовий виробник паладію і нікелю;
• “Русал” - алюмінієвий гігант з підприємствами в Ірландії та Швеції і т.д..

Очевидно, що імпорт сировини з Росії важливий не лише в політичному, але і в економічному аспекті. “Притиснувши” всі ці компанії, фінансових збитків зазнають і європейські партнери російських виробників і постачальників.

В Євросоюзі проблему розуміють і усвідомлюють. Тут знають, що різке запровадження санкцій може стати причиною ще більшого росту цін, що послабить позиції Європи і посилить економіку Росії. Як вирішити цю проблему, поки що невідомо.