Добрий лицар чи купець: чому Туреччина допомагає відновити зернову угоду

З самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну і постійного ризику припинення експорту українського зерна чорноморськими шляхами Туреччина прикладає чимало дипломатичних зусиль, щоб цей коридор діяв. Лунає багато промов про справедливість, бажання допомогти і таке інше. Але в політиці нічого не відбувається виключно з шляхетності. В чому ж причина такої зацікавленості Анкари?

Влітку 2023 року Росія остаточно вийшла з Чорноморської зернової угоди. Двері для себе вона залишила трохи відчиненими, заявивши, що готова повернутись, якщо виконають певні її умови. Але самі умови озвучені дуже нечітко і розмито, щоб ілюзій не залишилось: йдеться не про зерно, а про щось більш важливе.

Політичний оптимізм

Україна з тієї пори припинила наполегливі спроби відновити діалог. Але не Туреччина. Місяці йдуть, а турецька влада не полишає надії відновити зернові коридори по Чорному морю за згоди Росії. Лише днями Повноважний посол Туреччини Ягмур Гюльдере наголосив, що повернення до Чорноморської ініціативи можливе, і його країна не припиняє спроб в цьому напрямку. Для чого такі зусилля?

Тримати бій

Справа складніша, ніж може здатися на перший погляд. Для України все однозначно: експорт чорноморськими коридорами - самий вигідний з економічної точки зору, всі інші варіанти - суходолом чи через Дунай - призводить до значних фінансових втрат, порівняно з традиційним шляхом. На фоні рекордного дефіциту українського бюджету на 2024 рік дозволити собі зменшити основний пункт доходу Київ дозволити собі не може. Але всі можливі методи впливу на Росію вже використані. Надалі Києву залишається лише поступитися Кремлю, і поступок цих чекають в дуже серйозних геополітичних питаннях. До такого відчаю українська влада ще не доведена.

Істинні мотиви

Туреччина ж має подвійну мотивацію до своєї “шляхетності”:

• Країна певний часіснує на межі санкцій з боку ЄСза буріння у водах Кіпру та Греції. Ситуація там дуже напружена, бо цю територію Греція вважає своїм континентальним шельфом, в який турецькі дослідники втручаються незаконно. Євросоюз теж погоджується з такою позицією, тому загроза санкцій стає все більше реальною. Саме тому активна участь у відновленні Чорноморської ініціативи - метод показати відданість загальноєвропейському курсу і спільній меті.
• З зернової умовиТуреччина має найбільший “гешефт”, якщо не враховувати саму Україну. Економіка країни втрачає значні прибутки, тому Анкара напряму зацікавлена в своїй участі при експорті українського зерна, і ні про яку шляхетність тут не йдеться. Всі альтернативні варіанти коридору виключають її з ланцюжка, тому несуть втрати.

Саме тому відновлення Чорноморської ініціативи - карта, яку Туреччина бажає розіграти заново, незважаючи на те, що інші гравці вже вийшли з-за столу.