Більшість українців, які евакуювалися за кордон або є ВПО, з нетерпінням чекають закінчення війни, щоб повернутися в рідні дома і села. Надія на швидке відновлення міст і сіл не згасає. Проте, навіть політики починають висловлювати думку, що деякі населенні пункти назавжди залишились в минулому і відновити їх не вдасться вже ніколи.
Деокуповані території
Відбудова торкнеться багатьох моментів: це впершу чергу обʼєкти інфраструктури для електроенергії, опалення і водопостачання, і лише в другу - житловий фонд. Це планують робити в максимально стислі строки, але прогнози по різним місцям коливаються від кількох місяців до років.
Проте,є деокуповані території, де про реконструкцію та відновлення говорити взагалі не варто, оскільки там зруйновано все вщент. Навіть на збір та вивезення будівельних залишків і брухту треба купа часу, рук та ін.
Отже, відбудування таких населених пунктів не вигідне з трьох причин:
До того ж в більшості випадків деокуповані території потребують довгого розмінування, що затягує початок відбудови. А потреба людей у житлі вже стоїть дуже гостро, тож зволікати не доцільно.
Міста, що не були в зоні воєнних дій
Території, які не обстрілювали і не руйнували, також треба піддавати переплануванню. Річ в тому, що на них значно збільшилось навантаження. В декотрих містахщільність населення зросла на 25%,а після війни, коли частина українців повернеться з-за кордону, цей показник може ще дещо збільшитись.
За таких умовнавантаження на інфраструктуру підвищилось, тому мережі часто виходять з ладу. Щоб забезпечити нормальне функціонування,потрібна масштабна реконструкція, і її теж не можна відкладати.